• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація про заклад

Інформація про заклад

ІСТОРІЯ ВОРОНІЗЬКОГО НВК

Історія Воронізького НВК бере свій початок із далекого післявоєнного часу.

Територія мікрорайону, до Великої Вітчизняної війни, була заселена людьми із навколишніх хуторів. Діти селян ходили до школи у Вороніж або в село Курдюмівка, яке знаходилося за 4км. від Воронежа. Після звільнення селища від окупантів, 2 вересня1943 року, уже через місяць приступили до роботи й школи. Але розруха, відсутність одягу та взуття сприяли тому, що багато дітей не відвідували навчання. Батьки, а це в основному були жінки, які самі виховували осиротілих дітей, просили місцеве керівництво відкрити школу у селі Дорошенковому. Та не вистачало вчителів і можливостей, до того ж уже була школа у Курдюмівці, що входила до Дорошенківської сільської ради.

У 1945 році за згодою вчителя Криська Олександра Антоновича було організовано навчальний клас на базі контори колгоспу «Перше травня». Учитель працював у дві зміни: вранці йшов у Курдюмівку, після обіду – до Дорошенкового. Та виявилося, що кількість учнів, які бажали навчатися ближче додому, була набагато більша можливостей одного вчителя. Місцеве керівництво району, на багаторазове звернення голови сільської ради та голови колгоспу, усе ж пішло назустріч, і нарешті 1947 року була відкрита Дорошенківська початкова школа з чотирма класами. Директором призначено Кондратенка Миколу Трохимовича, який був учителем 2 та 3 класів. Також працювали ще дві вчительки – Рудакова Надія Григорівна та Кондюшко Наталія Михайлівна. Школа працювала у дві зміни: 1-2кл. зранку, а 3-4кл. після обіду.

Через рік стало питання про відкриття п’ятого класу. Із 1949 року школа отримала назву Дорошенківської семирічної школи (прогресивка), а в 1952 році відбувся перший випуск учнів. Колектив учителів складав 12 осіб.

Приміщення, де навчалися діти, було колишнім маєтком господарської економії Товариства заводів братів Терещенків. В одній будівлі знаходилися класні кімнати, а з іншого боку сільська рада та контора колгоспу. Тому для розширення школи зробили прибудову в 1950 році. Та все одно не вистачало місця. Школа продовжувала працювати у дві зміни.

Полегшення прийшло тільки через 10 років. У 1960 році ліквідовано Дорошенківську сільську раду, територія села була приєднана до Воронежа. Школа отримала нову назву – Воронізька восьмирічна школа №3. Контора колгоспу перейшла у нове помешкання на розі вулиць Київської й Пушкіна. Керівництво 3 бригади отримало приміщення на польовому стані. Звільнені кімнати отримала школа. Поряд зі школою збудували майстерні для уроків праці, їдальню та господарські приміщення.

На початку 70-х років замінили пічне опалення на водяне, прибудували ліве крило до основної будівлі. Діти отримали спортивну залу. На розі вулиць Дружби й Тидня будують нову бібліотеку, а через дорогу великий будинок колгоспного клубу. Усе це дало можливість покращити умови для навчання та дозвілля дітей у позаурочний час. У школі на той час навчалося до 150 учнів і працювало 14 педагогічних працівників.

У 1984-85рокох прибудовується праве крило. Додаються ще 5 класних кімнат. З того часу школа отримала сучасний вигляд.

За весь період роботи школи її закінчило майже 1300 учнів. Серед випускників: учені, діячі культури, працівники освіти, лікарі, аграрії, залізничники та представники інших галузей господарства.

У 2017-18 начальному році в школі навчається 52 учні, 14 вихованців дошкільного відділу, працює 12 учителів і 7 працівників.

За час роботи школи змінилося 7 директорів. 27 років керував навчальним закладом Кондратенко Микола Трохимович (1947-1974), його змінив на цій посаді КозленкоГригорий Антонович, далі школою керували: Козленко Любов Василівна, Голубовський Олександр Пилипович, Лупик Володимир Васильович, Савченко Валерій Григорович, а з 1998 року й донині школу очолює Прохоровська Ірина Миколаївна.

За 70 років школа неодноразово змінювала назви, навчальні приміщення, змінювалися учні й учителі, та незмінною залишалася любов мешканців мікрорайону до своєї рідної школи.

Кiлькiсть переглядiв: 297

Коментарi